You are here

Заходи запобігання та протидії корупції

         З 2011 року в Україні функціонує принципово нова антикорупційна система, яка має переважно превентивний характер і орієнтована на створення в суспільстві ефективних механізмів попередження корупції.

Серед основних напрямків Національної антикорупційної стратегії є визначення на законодавчому рівні механізму врегулювання конфлікту інтересів в діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

         Відповідно до статті 1 Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції” конфлікт інтересів – це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути  на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

         Наявність конфлікту інтересів не обов’язково призводить до фактів корупції, однак істотно підвищує ризик вчинення корупційних діянь та є по суті їх передумовою. Тому законодавством передбачено низку положень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

         Так, статтею 14 вказаного Закону визначено основні пов’язані з конфліктом інтересів обов’язки вказаних осіб:

  1. уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;
  2. повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Ці положення носять загальний характер. Дещо конкретизує питання попередження конфлікту інтересів стаття 15 Закону України „Про правила етичної поведінки”, відповідно до якої  особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незважаючи на особисті інтереси, вживають вичерпних заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а також не допускають вчинення дій чи бездіяльності, що можуть спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження його наявності. Зазначені особи не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчиняти дії або бездіяльність на користь своїх особистих інтересів та/або інтересів третіх осіб.

Що стосується інших передбачених законодавством шляхів врегулювання конфлікту інтересів, як приклад можна навести встановлений процесуальним законодавством інститут відводу(самовідводу) судді, прокурора, секретаря судового засідання, слідчого, експерта, інших учасників провадження.

Зазначений спосіб вирішення конфлікту інтересів є поширеним і в інших процедурах: наприклад, відвід(самовідвід) державного виконавця у виконавчому провадженні.

У разі виникнення конфлікту інтересів або за наявності підстав, за яких він може виникнути, державний службовець повинен дотримуватися Загальних правил поведінки державного службовця, що затверджені наказом Головного управління державної служби України від 4 серпня 2010 року №214 а також інших положень діючого законодавства, яке регламентує вказане питання.

З метою підвищення кваліфікації державних службовців у минулому році 83 працівника управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку пройшли навчання у магістратурі державного управління Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за програмою „Антикорупційне законодавство України. Обмеження та відповідальність”. Крім того, в 2013 році в підрозділах управління було проведено 99 виробничих нарад, на яких освітлювались питання стану виконання Закону України „Про засади запобігання та протидії корупції”, які мали на меті підвищення рівня обізнаності державних службовців та попередження проявів корупційних дій.