You are here

Щодо запобігання корупції

Новий Закон України «Про запобігання корупції» (далі Закон), що набрав чинності 26.04.2015, значно розширив розуміння поняття конфлікту інтересі. Даному питанню в новому Законі присвячено окремий розділ, що отримав назву «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».

Насамперед слід звернути увагу, що новий Закон значно розширив зобов’язання осіб, які визначені цим Законом у разі виникнення конфлікту інтересі. У порівнянні зі старою редакцією Закону України «Про запобігання і протидію корупції», яка основними зобов’язаннями передбачала вжиття необхідних заходів щодо недопущення будь – якої можливості виникнення конфлікту інтересів, а також, у разі його виникнення невідкладно у письмовій формі повідомити безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту, то нова редакція Закону, а саме стаття 28 доповнює такі зобов’язання новими пунктами:

- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

-  не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

-  вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Отже, аналізуючи дану статтю можна побачити що новим Законом встановлені строки повідомлення про наявність конфлікту інтересів.

Після отримання повідомлення керівником, про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів він приймає рішення щодо його врегулювання, про що повідомляє відповідну особу. У разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов’язана звернутися за роз’ясненнями до територіального органу Національного агентства з питань запобігання корупції.

Стаття 29 Закону також чітко визначає ряд дій щодо врегулювання конфлікту інтересів, а саме:

-  усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;

- застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;

- обмеження доступу особи до певної інформації;

- перегляду обсягу службових повноважень особи;

-  переведення особи на іншу посаду;

-  звільнення особи.

Новий розділ присвячений питанню врегулювання конфлікту інтересів також встановлює обмеження щодо доступу до інформації якщо такий конфлікт інтересів пов’язаний з таким доступом та має постійний характер, а також передбачає можливість доручення роботи з відповідною інформацією іншому працівнику органу, підприємства, установи, організації. Також новий розділ Закону передбачає здійснення зовнішнього контролю якщо усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів, обмеження її доступу до інформації чи перегляд її повноважень є неможливим та відсутні підстави для її переведення на іншу посаду або звільнення.

Статтею 34 Закону чітко визначено послідовність дій щодо переведення чи звільнення особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у разі виникнення конфлікту інтересів, що є досить доцільним, так як попередня редакція Закону України «Про засади запобігання і протидію корупції» взагалі не надавала таких роз’яснень.

Стаття 36 Закону деталізує порядок передачі особами, визначеними цим Законом, належних їм корпоративних прав.

Отже, аналізуючи вищевказаний Закон, можна дійти висновку, що новоприйняті норми досить спростили процедуру врегулювання конфлікту інтересів та більш чітко та детально окреслили порядок його вирішення