You are here

Недопущення та врегулювання конфлікту інтересів

26.04.2017

Закон України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року встановив нові правила та стандарти діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Серед основних термінів, якими оперує антикорупційне законодавство є «конфлікт інтересів».

Згідно з положеннями нормативних актів розрізняють реальний та потенційний конфлікт інтересів.

Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

До потенційного конфлікту інтересів в державному управлінні можуть, наприклад, привести:

  • членство або участь в комерційних організаціях;
  • володіння цінними паперами, акціями, частками участі, паями в статутному капіталі організацій;
  • подання або неподання неповних відомостей про доходи чоловіка або дружини та неповнолітніх дітей;
  • наявність особистої зацікавленості, яка впливає, або може вплинути на об’єктивність прийняття рішень при виконанні посадових обов’язків.

Слід відмітити, що наявність конфлікту інтересів не обов’язково призводить до фактів корупції, однак істотно підвищує ризик вчинення корупційних діянь та є, по суті, їх передумовою.

Приватний інтерес особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Під майновим інтересом слід розуміти інтерес щодо збереження або збільшення кількості грошей, обсягу, якості нерухомого та рухомого майна особи чи близьких їй осіб. Немайновий інтерес – це інтерес, спрямований на задоволення особистих фізичних, духовних, моральних, культурних, соціальних чи інших нематеріальних потреб.

Наявність приватного інтересу, який впливає або може вплинути на об’єктивне виконання особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, своїх посадових обов’язків, найчастіше виникає за таких обставин:

  • участь в судах з особистих спорів, спорів близьких осіб, або у спорах підвідомчих державних установ;
  • участь у складі конкурсної комісії з прийому на державну службу;
  • перевірці й контролі діяльності підвідомчих організацій, в яких працював/планує працювати державний службовець, або працюють його близькі особи;
  • наданні особистої переваги суб’єктам господарювання, в яких працюють родичі, при проведенні тендерів, розподілі грантів або виділення грошових коштів;
  • участі у роботі комісій з надання матеріальних цінностей, земельних ділянок, ділянок лісових угідь чи фінансових коштів для самого державного службовця або для фізичних осіб, які є близькими особами державного службовця, або юридичних осіб, засновниками або учасниками яких є родичі державного цивільного службовця;
  • взаємодії з комерційними організаціями, співробітниками або учасниками яких є близькі особи державного службовця тощо.

При виникненні конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинні повідомляти безпосередньому керівнику або Національному агентству з питань запобігання корупції не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вони дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Керівник протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу. У випадку одержання від такої особи повідомлення про наявність у неї реального або потенційного конфлікту інтересів національне агентство упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів. Заходи щодо врегулювання конфлікту інтересів передбачено  статтею 29 Закону України від «Про запобігання корупції».

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області проводиться моніторинг результатів проведених заходів в частині недопущення та врегулювання конфлікту інтересів.